Років тридцять тому побачити щось, що кардинально відрізняється від рідного міста, можна було тільки взявши квиток на потяг до іншої республіки. Але ці квитки на поїзди або літаки часто опинялися в дефіциті, і автомобіль перетворювався на чи не єдину перепустку в «світ».
З приходом капіталізму з’ясувалося, що свобода пересування – не автомобіль, а гроші. І поняття «класна подорож» стало означати не поїздку до сусіднього краю, а переліт далеко за кордон.
А ще автомобільні мандрівки стали комфортними. Так, я завжди з глибокою повагою та співчуттям ставився до аматорів на тиждень споріднитися з природою та комарами – якщо ви спроможні перебрати мотор у поле на дотик уночі, то цей екстрим придуманий саме для вас! Якщо ні, то для таких же гидливих, як я, збудували готелі з м’якими ліжками, гірські річки замінили на гарячий душ, а замість підозрілих біляшів на трасі до вашого розпорядження тепер вишикувалися ресторани. Завдяки цьому стало простіше переносити монотонну кермо, а головне – ви не пропускаєте найцікавіше.
Ну і ось, цей день настав! Тепер і я вирушаю в автоподорож – за кермом Peugeot Traveller. Перші 500 км позаду, а всі чотири колеса чомусь цілі. Чудово! За бортом – дощ стіною, а я сиджу в одній футболці і смітжу на сидіння водія крихтами від вівсяного печива… У мене бойове завдання – я вирушив на розвідку небачених мною раніше краси в Україні. Ті самі друзі, які люблять намет більше, ніж нормальне житло зі зручностями, відправили нашу команду проїхати Ужоцький перевал…
